Монахи поселилися в місті в 1820 році в монастирських келіях ордену домініканців (зараз греко-католицький кафедральний храм). Місце під єзуїтський костел громада міста виділила в 1899 році. 14 травня 1899 року було освячено наріжний камінь під будівництво. Будівництво було завершене в 1901 році, за проектом львівського архітектора Діонізія Кричковського. 29 вересня 1901 року споруду урочисто освятили.

Це була велика тринефна споруда в неороманському стилі з високою чотириярусною вежею. По середині нави костелу знаходилася висока сигнатурка. Довжина споруди становила 42 метри, ширина 17метрів. Внутрішнє оздоблення костелу було виконане у бароковому стилі. У головному вівтарі розміщувалася статуя Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, яка була привезена із Парижа. У лівому бічному вівтарі знаходилася статуя святого Ігната (копія роботи Рубенса). З правого боку був вівтар святого Христа, подарований монахами домініканами. Орга́н був привезений з Сілезії.

Під час окупації Тернопільщини Австро-Угорською імперією в 1772 році, почалися масові закриття монастирів новою владою.

Закрили і монастир єзуїтів, тому монахи змушені були покинути місто. А храм монастиря став костелом, та слугував парафії передмістя за Рудкою (Заруддя, Заруда). Під час Першої світової війни, в 1914 році Тернопіль захопила московська армія, а в 1915 році російські окупанти закрили костел, а храм пограбували, монастирську бібліотеку вивезли. У липні 1917 року, по закінченні російської окупації, храм почав діяти знову. А 1927 році було повернено книги з бібліотеки отців єзуїтів.

В 1944 році, під час Другої світової війни, костел був пошкоджений під час військових дій, та відправи в храмі не припинялися до 1946 року. Після війни, під час депортації комуністами польського населення міста, внутрішнє оздоблення храму було вивезене до Польщі, а костел стояв пусткою. Далі комуністи знесли вежу костелу та дзвіницю, а в будівлі розмістили швейну фабрику, перебудувавши її. Залишився лише вхідний портал, по якому можна ідентифікувати цю "нову" споруду з колишнім храмом-костелом отців єзуїтів.